стратифікаційна модель уотсона

Тема 7. СОЦ¶АЛЬНА СТРАТИФ¶КАЦ¶Я ¶ МОБ¶ЛЬН¶СТЬ 1. Природа та рзновиди соцально стратифкац Розглядаючи предмет соцолог, ми виявили тсний взамозв'язок мж клькома фундаментальними поняттями соцолог; соцальна структура, соцальний склад, соцальна диференцаця, соцальна стратифкаця. Основними елементами всх цих "пдсистем"  ндивди, як займають певн позиц (статус)  виконують певн соцальн функц (рол),  вс вони взамопов'язан функцонально. Центральною темою соцолог  соцальна стратифкаця, теоря котро (система теорй), як бльш продуктивна, протистоть марксистськй "класовй" теор в сучаснй захднй (а рвноцнно сучаснй втчизнянй) соцолог. Вона поясню соцальне розшарування на бдних, заможних та багатих. Довший час у втчизнянй соцолог домнувала марксистська класова теоря (модель) суспльства, згдно з якою центральними фгурами суспльних вдносин виступали класи, а домнантою суспльних змн виступала боротьба мж ними - класова боротьба. Але фундатори теор соцально стратифкац (М. Вебер, Т. Парсонс) показали, що поняття класу може бути застосоване для аналзу соцально структури минулих суспльств, а не сучасного, оскльки основний критерй класв (вдношення до власност) розмиваться такими категорями (прошарками), як найман менеджери, утримувач акцй та подбн пдпримц. Саме в другй половин XX ст. так званий середнй клас (як аморфний прошарок мж багатими та бдними) почав суттво зростати за чисельнстю  сильно диференцюватися за багатьма групами ("бл комрц", представники вльних професй). Тому поняття "клас" замнено поняттям "страта" - прошарок. В розробц теор стратифкац немалу роль вдграли саме американськ вчен, бо саме в цьому суспльств проявилися ознаки пом'якшення класових рзниць, питома вага соцальних винагород, особистих достонств (це видно з стор Америки). У сучаснй захднй соцолог соцальна стратифкаця розумться як зосередження людей в статуси  й рарх зверху вниз за клькома основними критерями - критерями нервност: неоднаковий дохд, доступ до влади, престиж професй, рвень освти, доступ до споживання суспльних благ тощо. Саме на основ критерю нервност можемо розмстити одн групи людей "вище" або "нижче" вдносно нших. Сам термн стратифкаця запозичений з геолог, де вн означа роззосередження пластв земл по вертикал. Соцологя ототожнила будову суспльства з будовою земл  розмстила соцальн групи (страти) також по вертикал. Але основою служить рвень багатства: бдняки займають нижчу сходинку, заможна група населення - середню, а багат - верхню. (Надал розглянемо бльш детально теорю соцально стратифкац як сучасну, цлковиту, основну, а поки що - преамбула методологчного характеру. Для початку слд розмежувати, а також надати чткост поняттям "клас"  "страта", як часто зставляються в науково-навчальнй лтератур. А коли ц поняття розрзняють, то термном страта називають групи всередин "класв", як видлен за тими ж пдставами, що  "класи". Аналзуючи методологчн пдходи деяких спецалств у цй галуз (Р. Дарендорф, В. Хофман, ¶. Краус) щодо розмежування цих понять, мамо пдстави твердити, що страти створюють рархчну шкалу, вдрзняючись одна вд одно поступовими вдмнностями (впорядковансть членв суспльства) на основ певного критерю, мають описовий характер  належать до зовншньо форми соцального життя. Тод як "класи" детермнуються фундаментальними соцальними вдносинами прац  присвоння служать категорю аналзу соцального конфлкту  його структурних коренв. Визначення класу означа визнання антагонзму, протилежност нтересв великих соцальних груп. А визначення страт означа визнання певних вдмнностей мж людьми за певною ознакою - вдмнностей, як спричиняють розмщення ндивдв у суспльств при перемщенн х за певними прошарками-стратами. Таким чином, основна дея теор поляга у тому, що "страта" явля собою спльнсть людей, як об'днан на певних спльних позицях або мають спльну справу, яка утверджу дану спльнсть у соцальнй структур  протиставля ншим соцальним спльностям. Неоднакова оцнка суспльством значення та рол кожного статусу або групи спричиня свордне ранжирування людей, груп на "вищих" та "нижчих". Звдси - висок статуси, позиц,  люди, як х займають, краще винагороджуються, мають бльший обсяг влади, вищий престиж роду занять, а значить, ЂЂЂ повинен бути бльш високим х рвень освти. В основ теор стратифкац лежить об'днання людей у групи  протиставлення х ншим групам за статусними ознаками: владним, майновим, професональним, освтнм. Саме ц критер вичерпують коло соцальних благ та каналв х доступу, до яких прагнуть люди. А вони завжди неоднаков (нервн). Так виника розмщення соцальних верств за критерм неоднакового доступу до влади, багатства, престижу, освти. При цьому пропонуються рзн критер стратифкац. Захднонмецький соцолог Р. Дарендорф запропонував в основу стратифкац покласти поняття "авторитет", яке найбльш точно характеризу вдношення до влади  боротьби за не мж соцальними групами. Виходячи з цього, суспльство вн розподля на тих: хто править  ким правлять. У свою чергу правлячий клас подляться на управляючих власникв  управляючих невласникв (бюрократв-менеджерв). Поняття "статус" набува в аналз стратифкац ключове значення, вказуючи на те, що в снуванн страт велику роль вдграють фактори оцнки: поведнка в тй чи ншй ситуац, вдношення до чого-небудь, установки, котр допомагають ранжирувати себе та довклля. Слд мати на уваз ще одну рзницю мж класом  стратою. Узагальнюючи, можна сказати, що класи видляються за х вдношенням до засобв виробництва, способом доступу до рзних благ. Страти ж - за формами  обсягом споживаючих благ, за вдтворенням самого статусного становища. Статус визнача, що будь-хто, хто претенду бути включеним в ту чи ншу страту, повинен вдповдати певним вимогам, характеристикам. Рзн форми споживання благ  вдтворення статусного становища формують у представникв рзних верств неоднаковий спосб життя, який вдмежову членв дано спльност вд ншо. На основ багатого емпричного матералу росйсько-американський соцолог-класик П. Сорокн робить висновки, що в будь-якому суспльств соцальна циркуляця осб  х розподл здйснються не волею випадку, а ма характер необхдност  суворо контролються рзними нститутами. Соцальна стратифкаця, за Сорокним, ЂЂЂ це постйна характеристика будь-якого органзованого суспльства. Змнюючись у форм, соцальна стратифкаця снувала в усх суспльствах, навть у тих, що проголошували рвнсть людей. Так звана диференцйовансть, нервнсть снують у будь-якому тип, груп, форм суспльства (наука, мистецтво, навть серед злодв). ¶з стор, соцолог вдомо клька основних типв стратифкацй: рабство, касти, стани та класи. Коротко оглянемо кожний тип. Рабство - сторично найперший стратифкацйний тип, сформувався як економчна, соцальна та юридична форма закрплення людей, за яко пану повна безправнсть  крайнй ступнь нервност. У свой стор рабство (рабовласництво) було   диною формою соцальних вдносин, коли одна людина  власнстю ншого. Розрзняють клька його форм: патрархальна (напввдкрита форма), коли раб не був обмежений у власних правах з вльними; класична (антична), коли раб не володв власнстю, не мав няких прав; плантацйна (у США в XIX ст.) та холопська (Русь Х-ХП ст.). Кастою, як правило, називають соцальну групу, членством в котрй людина зобов'язана виключно свом народженням. Член касти не може перейти з власно касти в ншу,  це положення закрплене ндуською релгю. Поширен вони переважно в ¶нд, де налчуться 4 основн касти (брахмани - священики, кшатр - вони, вайше - купц, шудри - робтники та селяни) та 5 тис. неосновних каст та пдкаст. Стани були найбльш притаманн феодальному суспльству. Це - соцальн групи, як володли закрпленими звичаями або юридичним законом, котр  передавалися через спадщину правами та обов'язками. Класичним прикладом станового суспльства була ґвропа, де на рубеж X¶V-XV ст. воно роздлялося на вищ стани (дворянство, духовенство), та непривлейован (купц, ремсники, селяни). У Росйськй мпер з ХV¶¶¶ ст. сформувався становий подл на: дворянство, духовенство, купецтво, мщанство, селянство. Кожний стан включав численн прошарки, ранги, рвн, профес, чини. Чим вище в соцальнй рарх стояв стан, тим вищим був його статус. Слд зазначити, що права та обов'язки кожно форми стратифкацйного типу дуже строго визначалися законами чи релгйною доктриною. Соцальн бар'ри були мж ними досить жорсткими, тому перш три сторичних типи стратифкацй характеризують закрит суспльства, у яких соцальне перемщення з нижчих страт у вищ повнстю заборонялося або ж суттво обмежувалося. Бльш вдкритими сторичними типами страт  класи. З розвитком промислово революц у ХVШ-Х¶Х ст. поступово руйнувалась феодальна система та формувався новий уклад. При цьому нов професйн групи, як вийшли на сторичну арену (робтники, банкри, пдпримц), поступово змцнювали сво позиц, вимагали привлев та визнання свого статусу. Термн "клас" краще за все вдображав насамперед економчне становище людей, здатних вже перемщуватися вверх чи вниз статусно-класовими позицями. Перехд до вдкритого суспльства демонстрував зростаюч можливост ндивда самостйно творити свою долю. Велику роль вдграло зародження пдпримництва та ринку. Свт дедал ста складншим, а отже, щоб зрозумти, розшифрувати його, соцологя ма вдаватися до найвитонченших пояснювальних схем. Це стосуться  постйного генерування пояснювально-нтерпретацйно системи. Пдлягають змнам  визначення та розумння багатьох соцологчних категорй, зокрема  категоря "класи". Цей термн ма багато "вдтнкв", пдходв розумння. Сучасн дослдники пропонують розумти клас як багаторвневе структурно-дяльне соцальне утворення, як соцальну силу, що виникла на основ нервного подлу структурних ресурсв у суспльств (матеральн та духовн блага, статус, престиж; стиль та яксть життя як похдн) й здатна своми дями змнити суспльство. На вдмну вд статусно групи, клас розумться не як "статистичний" стратифкацйний вимр нервно розподленого в суспльств престижу (залежно вд доходв, влади, освти), а як динамчна характеристика соцального простору, "згусткв" його структурно-дяльних потенцалв, як визначають характер  спрямовансть глибинних рухв у суспльств. Це поняття вдобража найбльш соцальн нервност в сучасних суспльствах, як здатн продукувати соцальн розколи та опозиц, боротьбу за збереження та встановлення "свого" бачення соцальних ризикв, справедливост  вдповдних форм суспльних вдносин. Капталзм, що модернзуться, створю як нов розбжност всередин класв, так  нов колз мж ними. Соцальна структура суспльства, де переважна бльшсть зайнятих працю у сфер виробництва, нформац  послуг, ЂЂЂ набува ново якост. Так, американський дослдник М. Костель, зокрема, говорить про суспльство стьових структур. При цьому не тльки все суспльство, а й основн економчн агенти ЂЂЂ фрми та корпорац - органзуються переважно не за рархчним принципом, а за стьовим. Залученсть до мереж або виключенсть з не ста чинником, який визнача для конкретного агента можливост й умови його саморозвитку, а також належност до "сучасност", модерност. Соцальна стратифкаця - це диференцаця суспльства на соцальн класи та верстви в рархчному ранз. Пд нею розумться наявнсть у суспльств множини соцальних утворень, представники яких рзняться мж собою нервним обсягом влади та матерального багатства, прав та обов'язкв, привлев та престижу. У такому рархчно вибудованому розподл соцокультурних благ виражаться сутнсть соцального розшарування, коли у суспльств стимулюються одн види дяльност, до нших ставлення терпиме (толерантне)  стримуються трет. На рис. 1 показано вдносне взаморозмщення престижност, популярност рзного типу професй: Рис. 1 Звичайно, таке ранжирування (взаморозмщення) вдносне  залежить перш за все вд рзного типу суспльства, його системи цнностей, сторичного пероду, часу. Але, як видно

СОЦ¶АЛЬНА СТРАТИФ¶КАЦ¶Я ¶ МОБ¶ЛЬН¶СТЬ , Природа та рзновиди соцально стратифкац, Соцологя - Срий ґ.В. Бблотека укранських пдручникв

Загрузка. Пожалуйста, подождите...

СОЦ¶АЛЬНА СТРАТИФ¶КАЦ¶Я ¶ МОБ¶ЛЬН¶СТЬ , Природа та рзновиди соцально стратифкац, Соцологя - Срий ґ.В. Бблотека укранських пдручникв